Текущие новости АПК

[павло]

Кабмін прийняв рішення покласти на Держпродспоживслужбу повноваження з реєстрації сільськогосподарської техніки.
Про це йдеться в постанові Кабміну №1051 від 28 грудня 2016 року.Рішенням Уряду щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади Держсільгоспінспекцію ліквідовано, а її функції в частині здійснення реєстрації та обліку сільськогосподарських машин передбачалося передати Міністерству внутрішніх справ, функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині експлуатації машин сільськогосподарського призначення ― Державній службі з безпеки на транспорті.«Водночас, в період завершення ліквідації Держсільгоспінспекції виникла проблема щодо реєстрації сільськогосподарських машин, підготовки механізаторських кадрів, видачі посвідчень тракториста-машиніста», ― йдеться в повідомленні Кабміну.«Для забезпечення безперебійного процесу реєстрації сільськогосподарської техніки, зняття соціальної напруги на селі і, враховуючи функціональну спрямованість міністерств, Уряд прийняв рішення покласти на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захист споживачів повноваження з реалізації державної аграрної політики у зазначених сферах», ― зазначили в Кабміні.

[Сашка]

Скоро церковні старости будуть відповідальними за організацію і проведення рок-фестивалів.. До того йде.

[павло]

Експортно-імпортні рекорди

За 11 місяців Україна експортувала у Литву кавунів, динь і папаї на $399 тис. За 11 місяців 2016 року обсяг експорту меду з України встановив рекорд, склавши 47,8 тисяч тонн. Експорт меду в 2016 році приніс українським виробникам майже $83 млн. У географічній структурі експорту 35% припало на ФРН, 19% ― на США, 46% ― на інші країни.Найбільше українського цукру за 11 місяців цього року купили Шрі-Ланка ― на 34,0 млн дол., Грузія ― 23,3 та Ґвінея 12,2 млн. доларів США.Україна експортувала в Естонію листя, гілки, трави, мохи та лишайники на 41 тис дол.Найбільше фініків, інжиру, ананасів, авокадо, гуаяви та манго завозили із Ірану ― на 2,4 млн дол.Україна експортує більше равликів, ніж сала. За перші 10 місяців поточного року експортовано 347 тонн. Для порівняння, за кордон було продано лише 51 тонну українського сала.За 11 місяців із Нідерландів в Україну завезли на 113 тис. дол. приготовлених чи консервованих без оцту грибів та трюфелів.Відкрилися абсолютно несподівані як для експорту української молочної продукції напрямки: В’єтнам, Бангладеш і Малайзія.

[павло]

У найближчі кілька років поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ) і свиней в Україні скоротиться на чверть.
Про це заявив президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич, пише «ГолосUA».«Поголів'я ВРХ падатиме орієнтовно на 15-25%, свиней ― в межах 20-25%, виробництво буде скорочуватися приблизно в цих же значеннях», ― зазначив експерт.За його словами, серед всіх сфер АПК саме в тваринницькій галузі України склалася найбільш загрозлива ситуація, а по деяких продуктах навіть критична. Це стосується всіх видів м'яса, окрім курятини. Як наслідок, це буде однозначно приводити до підвищення ціни на всі види м'ясної продукціїУ той же час, наразі в Україні налічується вже менше 2 млн корів. Протягом всього року, на думку Томича, буде спостерігатися скорочення ― переважно, в індивідуальних селянських господарствах, але й у фермерських та середніх господарствах. Великі господарства не будуть нарощувати поголів'я.Згідно з прогнозами експерта, скорочення поголів'я корів буде, відповідно, призводити до скорочення виробництва молока і до зростання ціни молочних продуктів.Нагадаємо, Україна в 2016 році експортувала 3,16 тис. тонн свинини, що в 8,6 разів менше, ніж у 2015 році (27,17 тис. тонн).

[павло]

---

Компанія «Агропродсервіс» скорочує поголів’я свиней на 50% ― до 8 тис. голів. Такий крок продиктований ризиками поширення АЧС.
Про це розповів засновник і гендиректор компанії «Агропродсервіс» Іван Чайківський, пише AgroTimes.
«Наше підприємство з метою убезпечити себе ухвалило стратегічне рішення ― скоротити поголів’я на 50%. Сьогодні в нас майже 15 тис. голів свиней одночасного утримання, але ми провадимо поступове скорочення, тож десь до липня вийдемо на 8 тис. голів. На цьому плануємо зупинитися», ― сказав він.
Чайківський додав, що до компанії вже неодноразово зверталися фермери з пропозицією перекупити їхній бізнес.
«Крім того, "Агропродсервіс", щоб запобігти ризикам, викупив у своїх працівників, які обслуговують наш комплекс, свиней, яких вони утримують у власних присадибних господарствах», ― зазначив керівник компанії.
За його словами, працівників фінансово вмотивували, щоб вони протягом деякого часу не вирощували свиней взагалі.
Чайківський констатував, що на загальнодержавному рівні не ведеться практично ніякої роботи щодо інформування населення про ризики АЧС.
«Ця епідемія передається, зокрема, через зерно, тому ми можемо перетворитися на країну, ізольовану від зовнішнього світу. Адже ми нарощуватимемо обсяги виробництва зерна, але залишимося з ним у себе в країні, бо ніхто не захоче пускати до себе нашу пшеницю ― з країни, епізоотично неблагополучної щодо АЧС. Тому тут має бути зважена державна політика, а не стихійний підхід до бізнесу, як це зазвичай у нас буває», ― наголосив Чайківський.
На його думку, держава має брати на себе зобов’язання відшкодовувати бізнесу ті ризики та втрати, що він поніс через виникнення АЧС.

[павло]

Сочевиця здатна поглинати азот і утримувати його в ґрунтах, а також служить родючим «будівельним блоком» для інших культур.
Про це розповів головний науковий співробітник Одеського селекційно-генетичного інституту, доктор біологічних наук, професор В'ячеслав Січкар, пише «Пропозиція».За його словами, надмірне насичення посівів в Україні такими високоенергетичними культурами, як соняшник і ріпак, призвело до істотного зниження вмісту органічної речовини в ґрунті, що негативно позначається на його водоутримуючих здібностях.Найбільш дешевим шляхом поліпшення ситуації є впровадження науково-обґрунтованої сівозміни. Введення зернобобових у сівозміну дозволяє зменшити внесення мінеральних добрив і пестицидів. За вегетаційний період зернобобові культури пов'язують 80-150 кг азоту в діючій речовині, що еквівалентно внесенню 300-400 кг аміачної селітри. Якщо підрахувати вартість мінерального добрива, то видно, що симбіотична азотфіксація має економічний сенс.Експерт додав, що під час сівби зернобобових в ґрунті накопичується значна кількість різних видів корисних мікроорганізмів. За рахунок цього виходить органічна маса, яка поступово спрямовується на формування гумусу. У процесі росту коріння рослин виділяє фізіологічно активні сполуки, які використовуються як живильні компоненти. Вони містять вуглеводи, органічні кислоти, амінокислоти, пектид, вітаміни, алкалоїди.Крім того, сочевиця здатна витримати не лише тривалу посуху, але й переносити короткочасні до -5 °С заморозки в період вегетації. Унікальна вона і тим, що не спроможна накопичувати нітрати і радіонукліди, тому навіть вирощена в забруднених районах завжди є екологічно чистим продуктом.За словами Січкара, сочевицею щорічно засівають близько 1,2 млн га в Індії та Пакистані, Туреччині та Сирії, Китаї, Йорданії, Ірані та США. Вирощують її і в країнах Західної Європи. Майже 50% світових площ сочевиці знаходяться в Північній Америці ― 60% світових експортних обсягів походять саме з цього регіону. Сочевиця є однією з найбільш прибуткових культур, поряд з нутом і ріпаком.

[анрі13]

«Ця епідемія передається, зокрема, через зерно, тому ми можемо перетворитися на країну, ізольовану від зовнішнього світу. Адже ми нарощуватимемо обсяги виробництва зерна, але залишимося з ним у себе в країні, бо ніхто не захоче пускати до себе нашу пшеницю ― з країни, епізоотично неблагополучної щодо АЧС. Тому тут має бути зважена державна політика, а не стихійний підхід до бізнесу, як це зазвичай у нас буває», ― наголосив Чайківський.

Щось схоже на диверсію. Видно "старший брат" хоче позбавити Україну найбільших фінансових надходжень.

Сочевиця здатна поглинати азот

ніколи не бачив-що то воно таке? Розібрався...https://www.vsadu.in.ua/2015/11/vyro...sochevyci.html

[капер]

Уряд прийняв рішення покласти на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захист споживачів повноваження з реалізації державної аграрної політики у зазначених сферах»

підтверджую, уже виділено приміщення для фахівців Держтехнагляду, робиться ремонт, тепер ветеринари будуть реєструвати с/г техніку та видавати права трактористам, ну звісно я утрірую, Кабмін сказав що це тіпа тимчасово, але немає нічого постійнішого ніж тимчасове.

[павло]

Останній рік дуже багато розмов докола розвитку ягідництва в Україні. Дійсно, по багатьом видах ягід виробництво зростає навіть швидше, ніж внутрішній ринок, тому питання експорту вже стоїть дуже гостро. Але ягоди-це продукти достить тендітний до того ж і не дешевий. Саме тому більшість країн експортують ягоди у замороженому вигляді і Україна не є винятком.
Україна традиційно є нетто-експортером цієї групи і щорічно укріплює цей статус За 11 місяців 2016 року ми експортували понад 38 тис. тонн цієї продукції, а імпортували тільки чотири тони. У 2015 році, за той же період, експорт був дещо меншим - приблизно 29 тисяч тонн, а імпорт - 2,5 тис. тонн.
У структурі експорту ягідної «заморозки» найбільша доля належить чорниці - 60-65%, ця частка щорічно зростає. Минулого року Україна експортувала близько 25 тис. тонн замороженої чорниці, це майже в 1,5 рази більше, ніж рік тому. З інших ягід істотний приріст порівняно з 2015 роком показала заморожена малина, її продали на зовнішньому в три рази більше ніж рік тому – 6,6 тис.тонн.
Ринок ЄС - головний покупець нашої замороженої ягоди і попит останні два роки в цьому регіоні тільки зростає. Справа в тому, що українська сировина після девальвації гривні стала досить дешевою для європейських компаній перш за все через відносно недорогу ручну працю, без якої в ягідному бізнесі ніяк не обійтись
Минулого року склались дуже привабливі умови для експорту української малини в ЄС через поганий врожай в Польщі та Сербії. Завдяки цьому ціни на українську малину злетіли до рекордних показників 3,5 4,0 євро/кг. У цьому році обсяги експорту істотно зросли. Але й ціни «просіли» майже вдвічі, тому що Польща і Сербія зібрали більше своєї ягоди. Це говорить про те, що незважаючи на великий попит конкуренція на ринку ЄС залишається досить жорсткою
По суниці (полуниці) ми все-таки впали трошки, досить дорога була сировина в цьому році і тому конкурувати з іншими постачальниками в ЕС було складно. Тим більше, що в попередні роки ми багато замороженої суниці поставляли в РФ, яка ще минулого року заборонила поставки нашої «заморозки». По інших позиціях (смородина, вишня) ми ростемо повільніше, тому що знову ж дуже слабка і дорога сировинна база.
Зараз ходить багато чуток стосовно дуже перспективного напряму експорту української замороженої ягоди до Китаю. Я б не була так оптимістично налаштована з цього приводу, бо Китай для нас зараз швидше, є конкурентом на зовнішньому ринку ніж потенційним покупцем. Наприклад, по суниці він також є нетто експортером (74 тис. тонн експортує і всього 9 імпортує). До того ж, у нас останні роки стагнує виробництво по суниці, а по вишні зростає не так швидко, як хотілося б. Відповідно, за ціною ми не завжди можемо бути конкурентоспроможними на зовнішньому ринку, тим більше в умовах подорожчання імпорту ми не завжди можемо закрити навіть власну потребу у цій сировині. Також дуже гостро постало питання якості і для реалізації нашого потенціалу на зовнішньому ринку. Саме це питання потрібно вирішувати перш за все. Наприклад, в ЄС вимоги до ягідної сировини для заморожування можна порівняти з вимогами для свіжого ринку. В Україні ж це частіше за все ягода другого класу, яка користується великим попитом тоді, коли важко знайти більш якісну альтернативу.

[павло]

Минулий рік для селян Тернопільщини ознаменувався земельними перепетіями. Чи не у кожному селі, де паї орендує Агрохолдинг «Мрія» відбувалися загальні збори громади.Представники «Мрії» наполегливо пропонували селянам достроково переукладати договори на новостворену юридичну компанію ТОВ «Мрія Фармінг Тернопіль». Саме керівництво агрохолдингу це і не приховує й на зустрічі із пайовиками розповідає, що вже близько 70 % договорів начебто переукладено.
Здавалося чому такий поспіх? Адже практично усі договори оренди землі в Агрохолдингу «Мрія» закінчуються у 2018-2019 роках. Тоді б і запропонували селянам переукласти договір.
Простим робочим та селянам, підступна дирекція причину переукладання договорів пояснує просто: нещодавно створили нову компанію, і для того, щоб об’єднати усі юридичні особи в одну, й щоб в подальшому не було правових колізій, потрібно достроково пореоформити договір.
Місцеві журналісти-розслідувачі вирішили розібратися глибше у цій ситуації. Поцікавившись і піднявши стоси документів, виявилося, що теперішня «новоутворена» фірма «Мрія Фармінг Тернопіль» зареєстрована на Кіпрі – острові офшорних рахунків, куди стікаються “сірі” грошові потоки компаній, що не бажають платити податки в Україні.
Виявляється, що ТОВ «Мрія Фармінг Тернопіль» зареєстрували ще 1 вересня 2015 року. Тобто більш ніж рік тому. Отже це а ж ніяк не «новоутворена» фірма як розповідають наївним селянам на зборах громади.
Серед засновників ТОВ «Мрія Фармінг Тернопіль» є ТОВ «Мрія Трейдинг», входить у сканадально відомий Агрохолдинг «Мрія». А от кінцевий бенефіціар, – такий собі громадянин Кіпру Крістакіс Іаковідес, який проживає в Республіці Кіпр, місто Лімасол, вул. Нікоу Еггонопоулоу, будинок 10Ф. За цією адресою зареєстрована і ТОВ «Мрія Фармінг Тернопіль».
Проте фізична адреса як і ТОВ «Мрія Фармінг Тернопіль», так і Агрохолднигу «Мрія» є однаковою – м. Тернопіль, вулиця Мазепи, 10. Дивне співпадіння…
Цікавим також є і те, що статуний фонд для такого великого підприємтсва, яке збирається обробляти та збирати врожай чи не половині земель Тернопільської області є всього навсього 1000 гривень…

[анрі13]

Цікавим також є і те

Сумним є те, що всі ці "викрутаси" відбуваються в законодавчому полі цілком законно

[павло]

Из-за постоянного роста цен на муку, которая составляет 45% себестоимости хлеба, производителям придется понижать рецептуру хлеба, чтобы не повышать цены на свою продукцию. Об этом во время совещания в Киевской ОГА сообщили представители хлебобулочной отрасли.
Новость передает Agronews.org со ссылкой на пресс-службу Киевской ОГА.
Мнение о необходимости понижать качество хлеба ради сохранения цены на потребительском рынке поддержали директор ООО "Белоцерковхлебопродукт" Иван Шилов, начальник отдела по работе в Киевской области ПО "Аграрный фонд" Роман Назаров, исполнительный директор Всеукраинской ассоциации пекарей Елена Жукова и председатель тендерного комитета товарной биржи "Киевская агропромышленная биржа" Борис Беренштам.Читайте также: Украина экспортирует муку за бесценок?
Специалисты также отметили, что большую часть конечной цены на продукт составляют наценки торговых сетей, которые достигают 15%.
В свою очередь директор департамента агропромышленного развития Киевской областной Сергеем Шупиком выразил надежду на дальнейшее урегулирование ценовой политики на хлеб и предложил всячески содействовать в пределах компетенции департамента в решении вопросов товаропроизводителей.

[павло]

В целом за последние четыре года количество агропредприятий в Украине сократилось более чем на2,53 тыс. единиц
В Украине сокращается количество компаний, работающих в АПК-сегменте. Так, на 1 ноября 2016 г. в Украине зарегистрировано 45,9 активных сельскохозяйственных предприятий, что это на 3,74% меньше, чем на аналогичную дату 2015 г.
Об этом сообщает аналитический департамент Украинской аграрной конфедерации.
В целом за последние четыре года количество агропредприятий в Украине сократилось более чем на 5,2% (2,53 тыс. единиц). Своеобразный антирекорд в 2016 г. установила Одесская область — за год в регионе прекратило работу 441 сельхозпредприятие (9,3%). Не слишком отстало от рекордсмена и Закарпатье — за тот же период предприятий в регионе уменьшилось на 227, что на фоне их общего количества в области (910 ед.) оказалось более существенным — 19,96%.
В то же время шести областям удалось сохранить положительную динамику аграрного предпринимательства — ими оказались Николаевская (+138 предприятий), Луганская (+71), Черкасская (+46 ), Киевская (+42), Винницкая (+ 23) и Донецкая (+13) области.

[павло]

Верховна Рада України провалила законопроект №2028а від 04.06.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу земель фермерського господарства». Про це йдеться на сайті ВР.
"Основною метою законопроекту було сприяння збільшенню кількості нових фермерських господарств та їх ефективному розвитку шляхом спрощення процедури їх утворення", - йдеться в пояснювальній записці.
Законопроектом пропонувалося: надати право на утворення фермерського господарства усім громадянам України, незалежно від наявності у них відповідної освіти та досвіду роботи; законодавчо закріпити статус земельних ділянок фермерських господарств як земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; продавати земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них для ведення фермерського господарства виключно на земельних аукціонах; встановити механізм переоформлення права оренди земельних ділянок, що надані фізичним особам та використовуються для ведення фермерського господарства, на фермерське господарство як суб’єкта господарювання; уточнення термінології щодо майна фермерського господарства

[павло]

У 2016 році Україна експортувала 195 т часнику, що є найбільшим показником за останні шість років.
Про це пише «Інфоіндустрія».Основними ринками збуту української продукції є Білорусь (61%), Латвія (13%), Канада (11%). Середня ціна тонни часнику на експорт складає $1 467 т.Разом з тим, у 2016 році Україна імпортувала 3,2 тис. т часнику, що на 50% менше у порівнянні із 2015 та є найнижчим показником за останні вісім років.Так, основним постачальником цього продукту в Україну є Китай, частка якого у загальній структурі коливається від 86% до 100% залежно від року. Китай ― найбільший гравець на світовому ринку часнику. Його частка становить понад 80% у структурі світового експорту.Зазначається, що основною причиною зменшення імпортних поставок часнику є девальвація гривні по відношенню до долара, що робить імпортний часник менш доступним для українського споживача.Крім того, всередині країни зростає виробництво та зменшується потреба в імпортному продукті.

[скажений Василь]

"Основною метою законопроекту було сприяння збільшенню кількості нових фермерських господарств та їх ефективному розвитку шляхом спрощення процедури їх утворення", - йдеться в пояснювальній записці.

Який дурень буде добровільно лізти у податковий зашморг ? Памятаю в 90ті роки масово створювались сфг , а вже в 2000ні роки їх почали притискати агрохолдинги - то землю відберуть то банк кредит не дає то ціни на сг продукцію обвалять ... За такими правилами гри не виникає жодного бажання реєструвати свою діяльність . А податкову взагалі потрібно розстріляти бо то рекетири від держави !

[павло]

Рейдерський наступ
Маргарита СИТНИК.
Здається, що ситуація в країні виходить з-під контролю влади. Правоохоронні органи не здатні протистояти кривавому, в прямому сенсі цього слова, наступу земельної мафії.СЕРЕД білого дня в селі Метанівка Теплицького району Вінниччини на територію зернотоку місцевого підприємства увірвалися кількадесят озброєних помповими рушницями, пістолетами, мисливськими карабінами чоловіків. А кількома днями раніше подібне сталося на Кіровоградщині та Миколаївщині. Внаслідок інцидентів постраждали від побиття, вогнепальних поранень законні власники майна — селяни. І це не поодинокі виняткові випадки, а усталена практика рейдерства, яка триває два десятиліття.
«Війна за землю: в Україні почали розстрілювати селян?» — така прес-конференція відбулася 31 травня в Києві. 200 фермерів у той час пікетували Генпрокуратуру з вимогою покінчити нарешті з наступом рейдерів. А його масштаби вражаючі. Лише за останні півтора року в Україні зафіксовано понад 7,5 тисячі рейдерських атак. Унаслідок такого середньовічного варварства було знищено дві тисячі фермерських господарств, втратили роботу 40 тисяч людей.

[Pavlador]

Експортно-імпортні рекорди


За 11 місяців Україна експортувала у Литву кавунів, динь і папаї на $399 тис. За 11 місяців 2016 року обсяг експорту меду з України встановив рекорд, склавши 47,8 тисяч тонн.

Експорт меду в 2016 році приніс українським виробникам майже $83 млн. У географічній структурі експорту 35% припало на ФРН, 19% ― на США, 46% ― на інші країни.Найбільше українського цукру за 11 місяців цього року купили Шрі-Ланка ― на 34,0 млн дол., Грузія ― 23,3 та Ґвінея 12,2 млн. доларів США.Україна експортувала в Естонію листя, гілки, трави, мохи та лишайники на 41 тис дол.
Найбільше фініків, інжиру, ананасів, авокадо, гуаяви та манго завозили із Ірану ― на 2,4 млн дол.Україна експортує більше равликів, ніж сала. За перші 10 місяців поточного року експортовано 347 тонн. Для порівняння, за кордон було продано лише 51 тонну українського сала.
За 11 місяців із Нідерландів в Україну завезли на 113 тис. дол. приготовлених чи консервованих без оцту грибів та трюфелів.Відкрилися абсолютно несподівані як для експорту української молочної продукції напрямки: В’єтнам, Бангладеш і Малайзія.

Нам би ще технології додати, бо скоро в пустелі буде рости більше ніж на наших чорноземах.

[yotee]

Битва з врожай

Як аграрії опираються рейдерам, і чому влада їм не допомагає.

Якщо торік кричущих повідомлень про захоплені рейдерами агрофірми було близько п'ятдесяти, то цьогоріч їхня кількість уже подвоїлася. Дякувати старанням спеціальної Комісії Мін'юсту з розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Орган, який де-юре мав би рейдерству запобігати, де-факто йому сприяє. Комісія з дев'яти членів (В.Гайдук, А.Оскірко, І.Трофименко, Ю.Моісеєв, П.Кузик, М.Смук, Є.Макогон, Н.Якушева, А.Бабенко) отримала повноваження у досудовому порядку скасовувати рішення державних реєстраторів, вилучати дані з Держреєстру та здійснювати перереєстрацію прав власності. Фактично дев'ять осіб у державі отримали право без суду і слідства вирішувати, хто ж тепер буде власником того чи іншого підприємства.

[павло]

За січень-червень 2017 року із державного бюджету було виділено 1,91 млрд гривен на дотації для аграрних підприємств.
Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, опубліковані 8 серпня.
Найбільшу частку всіх дотацій на загальну суму 809 млн грн отримала група компаній Миронівського хлібопродукту (ПРАТ "Миронівська птахофабрика", СТОВ "Старинська птахофабрика", ПРАТ "Оріль-Лідер" та ДП "Перемога нова").
Другим найбільшим отримувачем дотацій є компанії агрохолдингу Авангард (входить в Укрлендфармінг Олега Бахматюка, — ЕП) із загальною сумою дотацій 142 млн грн.