Бувальщини

[анрі13]

Чесно сказати, що більше живу і більше пізнаю жінок, то частіше згадую ці слова. Нема жінок, що не дають.

Все за жанром -після кухні почали за жінок, далі буде про горілку, полювання та рибалку Добре, що сезон закінчився- можна і язиком поплескати

[Орфей]

Все за жанром -після кухні почали за жінок, далі буде про горілку, полювання та рибалку Добре, що сезон закінчився- можна і язиком поплескати

Мої вітання, (хтось тут) про жінок згадує...
Так от: іде стара бабця по вулиці, машина біля кущів стоїть,бачить а там молодята ну любляться,підійшла ближче кохаються,
підійшла ще ближче та ні таки їгуться
Ото як побачите таке,спокійно ідіть далі, бо рибу неможливо зловити за хвіст а тільки за жабра.

О,ще анікдот в придачу:
Кума звонить до кума-
Куме
та коли вже ви до нас прийдете, бо мій чоловік на 100 процентів імпотент.
-Кум відповідає: кума я на всі 300 процентів імпотент... пташок нестоїть, пальці зламані ну і ще до того язик попік
...непийте наніч горачого чаю,бо може лопнути мочовий пузир і обпече вам ноги.
P.S. усім приємних снів! (Орфей) ярослав.

[Остап]

От через кілька днів після весілля вранці дочка виходить на кухню, стає щось там робити та й каже:

"Що мамко не кажіть, а таки в ньому кісточка є!"

[Остап]

підійшла ще ближче та ні таки їгуться

Авжеж!
Суддя розглядає справу про згвалтування. Викликає свідка - стареньку бабцю.
"Розкажіть, що Ви бачили?!
"Йду проз сарай, заглянула в двері, бачу - ї...ться!"
"Бабко, бабко, кажіть - сношаються!"
"Е-е, пане суддя, я теж спочатку думала, що сношаються. Коли придивилася, аж таки ї...ться!"

"Потерпіла, а Ви кричали, на поміч звали?"
"Ні!"
"Чому?"
" Було приятно!"
"А-а, тоді понятно!".

[Русин]

Все за жанром -після кухні почали за жінок, далі буде про горілку, полювання та рибалку Добре, що сезон закінчився- можна і язиком поплескати

Не-не. Я щораз намагаюсь повернути саме до придибенцій. Просто жінки, ну їх багато, і часто-густо такі оказії трапляються саме в контактах з ними. А чоловіки таке - поки молодші, хочуть похвалитись що вже огого, а старші - що ще огого. То якщо молодим ще можна вибачити таке бахвальство, то старшим варто проявляти більше мудрості. Батьки все таки.

В совєцькі часи була в мене робота така, що я ходив по квартирах. Дуже багато. Всяких бачив. І теж можу похвалитись - жодна мадам не скаже, що змогла мене обкрутити, чи як його сказати. Жодна. І ніяких комплексів з цього приводу в мене нема. Навпаки.

А є всяке. От цим літом, скажімо. Якось заладилась в мене з рибалка в липні - гарно карась в ятір пішов. Стоїть в мене на річці кілька штук. А поскільки день на роботі та в поїздках, то я до 4 години ранку встаю, на велосипед і на річку - потрусити, як у нас кажуть.

От. І отак зранку побачив знайомого, що завертає до нас у вулицю. Тільки сіріє, а він уже направляється сюди, теж велосипедом. Раз, другий. Якось стали, словом перекинулись. В нього синові хату недавно купили на нашій вулиці, то він, каже, їздить зранку ремонти там робить. Вдень жарко, каже, а вранці в самий раз.

Наступного ранку він проїхав біля мене на хвилину раніше, ніж я вийшов зі свого двору, і мене не бачив. А коли я вийшов з своєї хвіртки, то побачив як він, озираючись, завернув до моєї куми. Кум того часу був на заробітках.

Прикольний метод.

[vasily]

Коли навчасвя на водійськи права, розказав інструктор байку: Давно це було, ще на ГАЗ 51 їздив. Їхав з міста в село, частково дорога була через ліс, сама дорога була сплошне болото (вона ще й зараз там така)) ). На півдороги, на узліссі підібрав молоду дівчину, їхали балакали, в одній калюжі забуксував. Вперед-назад, даремно,- "ну все -зараз поїбуся" ,подумав і сказав у слух, а дівка відразу й питає:"Дядьку, а в селі нікому не скажете?."
=====
Був час, працював водієм експедитором, їздив по трьох маршрутах, робота подобалась і в одному селі була гарна продавчиня і не дурна. Я холостякував, я до неї і так і сяк, а вона ніяк Потім якось випадково їхав тудою, дивлюсь вона сама на зупинці стоїть, став, запропонував підвезти, погодилась. Відїхали далеко, якраз їхали через ліс, вона й говорить:"Давай, заїдем десь на галявинку, далі від дороги." Мене просити багато не треба Після "справи" запитую її:"Я ж тобі стільки раз робив пропозиції поїхати на проліски, а ти не велась, а тут-бац!!" "Ну ти ж ковбасу як привозиш, все село збігається, як тут відірватись, та й очей дурних багато, воно мені треба?" Ех, є шо згадати, тільки дітям не розкажеш

[анрі13]

Ех, є шо згадати, тільки дітям не розкажеш

Я якось серед дня Явою привіз одну кобіту під Н.-Волинський в ліс, "вляглись" обабіч лісової дороги, "працюю". Тут де не візьмись- коні, на возу чоловік з жінкою їдуть. Я вже так до тієї землі прижимався! Здається вже в землю втиснувся. А мурахи, падлюки!...Куди вони тільки не залазять! А ворушитись не можна

[Русин]

Я якось серед дня Явою привіз одну кобіту під Н.-Волинський в ліс, "вляглись" обабіч лісової дороги, "працюю". Тут де не візьмись- коні, на возу чоловік з жінкою їдуть. Я вже так до тієї землі прижимався! Здається вже в землю втиснувся.

А кобіта в цей час що ви "працювали" де була?

[vasily]

Я якось серед дня Явою привіз одну кобіту під Н.-Волинський в ліс, "вляглись" обабіч лісової дороги, "працюю

от шо значить, дешева бензіна))), мурашник пробував, знайоме)))

А кобіта в цей час що ви "працювали" де була?

та мабуть і дихать перестала, Андрюха іі придушив))

[Valerikua]

от шо значить, дешева бензіна

хто ж міг міг відказати хлопцю на яві

[LEMBERG]

Колега по роботі попав в Голандію : зимою дорогу замело, ішов в район на роботу , недалеко від дороги побачив повітряні кульки заповнені гелем,які зачипились за сухий стовбур лопуха. До кульок була привязана чорна дощечка з хрестом - нижче текст на ін.мові і телефон. Знайшов перекладача, подзвонили, вияснилось: в сімї з Голандії сталось горе - померла мала дитина, після поховання на цвинтарі в небо запускають кульки, хто їх знайде - запрошують в гості,там така традиція.Спочатку колега поїхав в гості, пізніше вони влаштували його до себе на роботу.

[анрі13]

А кобіта в цей час що ви "працювали" де була?

Мабуть в землі Бо коли я прижимався, то казалось, що був на рівні землі

[Русин]

Я плакав....

Прийшла сусідка.
- Допоможи крота зловити.
- Зараз? Нащо?
- Він у мене у вазоні накротив.
- ???
- Ну, може, як викопувала та пересаджувала то там у корінні маленький сидів.
Ржу, але йду. Заходимо в веранду, в неї там цілий дендропарк. В одній великій кастрюлі з якимось хмизом точно купка землі. Придивився.
- В тебе кіт є?
- Є, але я його в хату не пускаю.
- Ну, значить, прогавила раз - кажу. Прибирай.

[vasily]

Приходить до мене батько (старенький вже, трохи чудить), піднімає полу куртки і починає шпорпатись по карманах піджака, моі армагедончики притаілись, притихли, уважно дивляться на діда, а дід шпортається хвилин 5 по карманах і нарешті дістає....мобілку і до мене:
-На ,настрой!
Я то думав що батько цукерки малим шукає і мабуть забув у дома , а він телефона приніс))). Так само думали і внуки, старший сказав:
-Діду, я через тебе геть знервувався!
Тут вже й до батька дійшло, запанікував
На цьому ще не все.
-Я тобі Штіля приніс, щось не заводиться.
-Так я його місяць назад ремонтував, що вже зробив?
-Нічого не чіпав!
Пішов у гараж, не заводиться, викрутив свічку-суха, іскра хороша. Залив пару капель бензину в циліндр, закрутив свічку, завівсь, але в рознос робить, пробую глушити, не глушиться, витягнутий ричаг з гнізда. Так, дід вже ковирявся Поставив ричага, завів ізробив спробу відрегулювати оберти та не вийшло, немає ніякоі реакціі, зняв краба- не має гвинта регулювання, от бліна-муха, і тут вже крутив, видно викрутив і гвинт згубився.
Зайшов в дім, питаю:
-Ну, хто "тут і тут" постарався!?
-То не я... Воно саме!
Такий в мене тато-партизан, і смішно і плакати хочеться

[Русин]

Я оце простудився, поїхав у лікарню. Пішов на прийом, дружина лишилась в машині. Лікарка послухала, виписала ліки, повертаюсь до машини, а там вже якась жіночка до дружини ззаду підсіла під'їхати, бачу, знайома, медсестра.
Сів у машину. Дружина питає:
- Ну що?
- Та сказала якась бубонна чума.
Ну, дружина до моїх жартів звикла, і зреагувала по свойому:
- От блін! - типу ну ти й ляпнеш.
Сестра ззаду вхопила сумку і в двері:
- Я побіжу, щось у кабінеті забула.
Не встигла дружина й рота відкрити, як сестра вискочила. То сказала до мене:
- Ну ти дурне!
Я відкриваю двері і кричу сестрі:
- Що забула, ліфчика в окуліста? - ну це ж цитата з бородатого анекдота.
Дружина теж висунулась, гукнути її, але та розвернулась і пішла. Дружина сіла в машину і закрила двері.
- Ти взагалі придурок. В неї з окулістом якісь шашні.
Я ж не знав.

[Greggi]

Я оце простудився, поїхав у лікарню...

Дякую, оце посміявся від душі!

[vasily]

. В неї з окулістом якісь шашні.

хе-хе, в "десятку"

[vasily]

Щойно підхожу до вікна, там , ставши на диван ногами і обпершись на підвіконня, гукає мене менший син:
-Тату, дивись, снігу багато, собачка бігає і синички зернята клюють!
Та тільки я підійшов, падає вазон, якого штовхнув випадково син. Я встигаю зловити, але тим вазоном виявивсь кактус!!! Трохи не втримавсь:
-Бля...!
-Мамо, а тато матюкався!
-А навіщо ж ти скинув вазона?- питаю його.
-То не я, він сам!
П.с. те саме я писав вище про свого батька

[vasily]

Вчора при перезмінці, хлопці з моєі зміни розказують за одного "спеціаліста", як він іхав на велосипеді...
По заводи ми іздим на велосипедах, на одному порвався цеп і він стояв у стороні. Підходить до нього той чоловік і бере в руки, йому кажуть цеп там порваний, на що він відповідає:
-Та мне пофіг!
Сідає на велосипед і пробує іхати:
-А че такое?! Че ано не едет!?
Сміялись до сліз

[Русин]

як щодо мого питання з фото в болталці? (вчора) Можна і в стилі "серпом по яйцях"

Та будь-ласка, - нагадав мені цей афоризм одну історію більш 25-літньої давності.

Поцапався я якось зі своїм директором з приводу нарядів - дає мені що йому вигідно, а я вже тоді спец був на голову вище за нього, ну і спорили ми часто. І тут мені приходить виклик з військкомату в "партизани", як тоді казали, - на військову перепідготовку, на місяць. Іншим часом там би все порішалося, але я не захотів - піду, а ви тут роз....уйтесь. І пішов.

Да. Літом діло було. Приїхали ми на полігон, стали розвантажувати і ставити палатки. Великі такі. Зранку був дощ, і вони намокли. Намокли біля них і ми. А коли я забіг за сосонку по-маленькому, то побачив що у мене той, ну мій друг, скажемо, посинів. Капець. Я негайно взнаю де в нас санчасть і пру в їхню палатку.

Там був медбрат. (Слава богу, що не медсестра). Браття, пам"ятаю ту розмову як учора вона була. Кажу йому - от, кінець посинів. Він подивився та й каже:
- Може, ти поперек ставив.
- Кого?
- Ну, його.
- Нащо? - насилу до мене дойшло, про що він.
- Може, яка велика попала. Ну і натер.
- Та ні.
- То не знаю. Ось тобі направлення, поїдеш до лікаря.

До вечора ще довго і я вирушив у дорогу. Додому, ясно, а до лікаря уже завтра напланував поїхати. Полігон був у лісі, за кілометрів п"ять до траси. Я пішов пішки.Там ще теж історія відпадна була, але то для іншого разу.

Поки я йшов, знову пустився дощ. Потім попутками добирався додому - приїхав весь мокрий до нитки.

А коли дома став передягатися - мати рідна! Все синє - і кінець, і яйця, і дупа. А поки знімав труси, то і руки сині стали. Та то ж я нові труси одягнув недавно на базарі куплені!

Взяв я лікарняний і прогуляв місяць. А на полігон повернувся в передостанній день. Дякувати трусам, що линяють.